СПРАВНИЙ

СТАРА́ННИЙ (який уважно виконує щось, чесно ставиться до своїх обов'язків), РЕТЕ́ЛЬНИЙ, СУМЛІ́ННИЙ, ДБАЙЛИ́ВИЙ, ЗАПОПА́ДЛИВИЙ, ЗАПОПА́ДНИЙ, ПИ́ЛЬНИЙ, АКУРА́ТНИЙ, СПРА́ВНИЙ, СО́ВІСНИЙ, ДОБРОСО́ВІСНИЙ, РЕ́ВНИЙ підсил., ПИЛЬНОВИ́ТИЙ, РЕВНИ́ВИЙ підсил. рідше, РВІ́ЙНИЙ підсил. рідше, УПА́ДЛИВИЙ діал., ПАДКОВИ́ТИЙ діал., ПАЗОВИ́ТИЙ діал., ЗАГА́РЛИВИЙ діал., СТАРЛИ́ВИЙ діал., СТАРОВЛИ́ВИЙ діал.; СКРУПУЛЬО́ЗНИЙ, ПЕДАНТИ́ЧНИЙ (який дотримується особливої точності, дуже чіткий у детальному опрацюванні чогось). Він змалку старанний в роботі, він знав ремесло (М. Упеник); Дівчата тямущі, ретельні, стрижка (овець) йде добре (І. Багмут); — Будеш старатися, будеш сумлінним — ніхто тебе в нас не покривдить, — обіцяла тим часом Ганна Остапівна (О. Гончар); Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Ю. Смолич); Не так-то й стара (Мотря).., а що роботяща, що запопадлива — то й сказати трудно (М. Коцюбинський); Діти ходили до школи, обоє були дуже пильні і чемні (С. Ковалів); У роботі Дорощук був справний. Він перший з понтонників оголосив себе ударником (О. Донченко); Невтомний робітник, він був при тім і солідний, незвичайно совісний робітник (І. Франко); Батько — добросовісний чиновник духовної консисторії (І. Ле); (Дзвонариха:) Славна в мене, Дмитре, дочка: і хороша, і моторна, і упадлива (М. Старицький); Загарливий до роботи (Словник Б. Грінченка); Уже закінчила роботу друга зміна, а Штарков і Осокін усе ще ходили по шахті. "Ох і скрупульозна людина!" — лютував Осокін (Д. Ткач). — Пор. посидю́чий.

ТОВСТИ́Й (про людину — який має гладке, огрядне тіло), ГЛАДКИ́Й, ГРУ́БИЙ, ОГРЯ́ДНИЙ, ОПА́СИСТИЙ, ОДУ́ТЛИЙ, ПОВНОТІ́ЛИЙ, ПО́ВНИЙ, ДОРІ́ДНИЙ, ПУХКИ́Й, ПУ́ХЛИЙ розм., ТІЛИ́СТИЙ, ТІЛЕ́СНИЙ розм., ДЕБЕ́ЛИЙ розм., НАТО́ПТАНИЙ розм., НАТО́ПТУВАТИЙ (НАТО́ПТУВАНИЙ) розм., ТЛУ́СТИЙ розм., М'ЯСИ́СТИЙ розм., ОПЕ́ЦЬКУВАТИЙ розм., СПРА́ВНИЙ розм., ОПО́ЛИСТИЙ діал.; ПОВНЯ́ВИЙ розм. (трохи повний); ГОДО́ВАНИЙ, ВГОДО́ВАНИЙ (УГОДО́ВАНИЙ) розм., ВІДГОДО́ВАНИЙ розм., РОЗГОДО́ВАНИЙ розм., ВИ́ПАСЕНИЙ розм., РОЗДОБРІ́ЛИЙ розм., РОЗЖИРІ́ЛИЙ, ЗАЖИ́ВНИЙ діал. (який став товстим, огрядним); РОЗПОВНІ́ЛИЙ, ПОПОВНІ́ЛИЙ (який поповнів); СИ́ТИЙ, СИ́ТНИЙ (добре вгодований); ЖИ́РНИЙ, ЗАЖИРІ́ЛИЙ (який заплив жиром); ЧЕРЕВА́ТИЙ розм., ПУЗА́ТИЙ розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ розм., ТЕЛЬБУХА́ТИЙ (ТЕЛЬБУХУВА́ТИЙ) розм., ТРЕМБУХА́ТИЙ діал., ТЕЛЬБА́ТИЙ діал. (який має великого живота); БОЧКУВА́ТИЙ розм., ДІЖКУВА́ТИЙ розм., БАРИЛКУВА́ТИЙ розм. (зовнішністю схожий на діжку, бочку); КАБАНКУВА́ТИЙ розм. (зовнішністю схожий на вгодованого кабана). Від натопленої груби пашіло жаром. Товстий полковник усе частіше витирав хусточкою спітніле чоло (З. Тулуб); Збиралися кардинали; Гладкі та червоні, Мов бугаї в загороду (Т. Шевченко); Нерівне світло осявало коротку, грубу фігуру з круглим ласкавим обличчям (М. Коцюбинський); Біля найближчого вікна лежав на нарах долілиць огрядний чоловік років тридцяти п'яти (З. Тулуб); На розі опасиста тітка в червоній хустці, з вигляду перекупка, продавала пізні проліски (Ю. Мушкетик); А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні походжає (Т. Шевченко); Стара Власівна, маленька, повнотіла жінка з прозоро-блакитними і вологими очима, важко зітхала і часто крадькома плакала (Я. Гримайло); Така дівчина, кажу, що кращої в селі нема: біла, повна, тіло ніжне — як панночка! (О. Стороженко); Світла шовкова кофта з тугим перехватом у талії, довга широка спідниця надавали дорідній постаті пишності, грайливості (Я. Баш); Пухка (Пазя) так, що пізнати було крізь спідничку, як дрижало її тіло за кожним рухом (Лесь Мартович); Пані вкотила, як на колесах; пухла така, ніби на дріжджах зійшла (Марко Вовчок); Серед пасажирів у купе була ще й тілиста дама (П. Панч); (Тіпка:) Перш які були з себе показні, тілесні, а тепер немов з воску зліплені... (М. Кропивницький); Увійшов дебелий чорнобривий чоловік, високий на зріст (Марко Вовчок); Це був молодий ще, але натоптаний чоловік (І. Микитенко); Двері кабінетів розчинені навстіж, низенька натоптувата прибиральниця саме вимітала з них пожмакані клапті (Ю. Мушкетик); У дверях стояв низенький, натоптуваний чоловік (Панас Мирний); Молодиця молодая, тлуста, уродлива (С. Руданський); Проти тендітної і стрункої, як береза, Ярини її сестра.. видавалася опецькуватою і неоковирною, як сніп гречаної соломи (П. Панч); Коло ліжка сидить моя мати з журботою своєю; а поодаль од ліжка Павлютиха процвітає, червоновида, ополиста, поважна (Марко Вовчок); Кругом неправда і неволя, Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко); Вона завжди ставилася з повагою до повних, вгодованих чоловіків (Є. Гуцало); Треба тільки підгодувати непроданих бранців, бо виснажений і худорлявий невільник дешевший, ніж відгодований (З. Тулуб); На порозі з'явилась фельдшериця в білому халаті, розгодована, повновида (О. Гончар); Під глузливий смішок роздобрілого Никанора старий увійшов до кабінету й зупинився на порозі (М. Стельмах); Розжиріла дружина листоноші не спускала з Ольги маленьких ящірячих очей (Я. Галан); Начальник поліції.. має літ з 50, середнього зросту, заживний, кровистий (Леся Українка); Директор поглядом вказав на сиву розповнілу жінку (О. Гончар); Пріська була дівчина сита, добре вгодована (Б. Грінченко); Пита ситний худого: а куди ти йдеш? (Словник Б. Грінченка); Це був молодий німець, жирний і важкий (Григорій Тютюнник); Великі краплини поту зросили лоб, і мала й млява душа його заскімлила в обважнілому зажирілому тілі (О. Довженко); В нашій уяві пани та їх діти були одні кособокі, інші череваті та пикаті (Д. Бедзик); І до нас прийшли монахи, Всі побожні та пузаті (В. Самійленко); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли нами правила міцна рука товстопузого Потаповича (Панас Мирний); Раптом двері в хату наче бурею шарпнуло, і з сіней викотився бочкуватий чоловік (В. Речмедін); Наперед викотилась куценька, діжкувата Крихточка й експресивно з підскоком аж затанцювала перед ним (Я. Баш); — З-під воза.. вискочив барилкуватий чоловік (С. Добровольський). — Пор. креме́зний.

СПРА́ВНИЙ, а, е.

1. Який не має пошкоджень, цілком придатний для використання.

Декотрі судна, на яких були справні мотори, уже відпливали, інші готувались до відплиття (О. Гончар);

– Дивися, щоб розпашники і всякий інвентар були справні. – За реманентом діло не стане (Григорій Тютюнник);

* Образно. Література і мистецтво – могутня зброя, .. Вона повинна бути завжди справною, вірно спрямованою і гостро відточеною, діяти безвідмовно (з газ.).

2. Який має досвід, володіє знаннями, навичками у якій-небудь справі, професії і т. ін.

“Шкода мені цього Коцюбенка! – думав мировий. – І пише гарно, і писар з його дуже справний .. Та ба! Прийдеться скинути його з місця” (І. Нечуй-Левицький);

У морі видко перекинуту шаланду, там загинув її чоловік Мусій Половець, він чимало пожив на світі, од нього зла не бачила [Половчиха], був справний рибалка на Чорному морі (Ю. Яновський);

// Який має позитивні якості або властивості, що відповідають поставленим вимогам, задовольняють їх (про предмети, тварини, рослини і т. ін.).

– Коник у мене справний. На вигляд він, може, й не показний, зате двожильний (Є. Кравченко);

Вночі замордовані коні ледве допленталися до Вінниці: в дорозі налетіла завірюха, завіяла шляхи .. Добре, що хоч за Корделівкою пішла справна дорога (М. Стельмах);

Колгосп “Зоря” .. був колгосп хороший, справний, всі роботи виконував вчасно (Остап Вишня);

Дарина Єрмолаївна .. була лагідною та веселою жінкою. Всяке діло горіло в її натруджених, справних руках (із журн.).

3. перен. Який перебуває у належному стані, має належний вигляд.

– Глядіть, щоб перед Новим роком ваші книжки, ваші метрики були справні.., – сказав Балабуха (І. Нечуй-Левицький);

– Я відлучився... – А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було, – повчав невдоволений батько (А. Шиян).

4. Який старанно, ретельно виконує свої завдання, обов'язки; старанний.

Де керівник гарний, там робітник справний (прислів'я);

Тим часом хазяїни старшого брата дивилися на його за тим тільки, щоб бачити, чи справний він, чи не пустує (Марко Вовчок);

Уже не в жарт богатирі, вони [хлопці] в роботі справні, вони насправді шахтарі і справжні, й повноправні (П. Дорошко);

Кочове життя зробило монголо-татар справними вершниками, добрими стрільцями з лука (з наук.-попул. літ.).

5. Який внаслідок посиленого годування чи харчування набув потрібної або значної ваги; вгодований.

Це – молочна ферма наша (Ви на ній ще не були). От якраз корови з паші На спочинок прибули – Сименталки ситі, справні, Масть ряба у всіх у них (М. Познанська);

Справна жінка.

1) розм. (про людину) skilful; (точний, акуратний) punctual, exact

2) (в доброму стані) in good repair, in good working order

【形】

1) 完好的, 没有损坏的, 没有毛病的(指物)

2) 认真的; 能干的; 口 善于经营的(指人)

[sprawnyj]

прикм.

sprawny

Справний, як віл до корити.

Іронічно про поганого робітника, який любить тільки їсти.