ВРАЖА́ЮЧЕ (УРАЖА́ЮЧЕ).
Присл. до вража́ючий¹.
Згодом я вже міг бачити у чистій воді метушливий зарис якоїсь рибини, яка видалась мені вражаюче великою (У. Самчук);
Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В. Собко);
Результат був уражаюче неймовірним (І. Росоховатський).
ВРАЖАЮЧЕ – ВРАЖАЮЧИ
Вражаюче, присл. Була вона не така вже вражаюче красива, зовсім ні (В.Собко).
Вражаючи. Дієприсл. від вражати. Все ширше розходились береги, вражаючи майбутніх вчительок своєю суцільною новизною (О.Гончар).