О́ХАБЕНЬ, бня, ч.
Довгий і широкий давньоруський верхній одяг, що мав вигляд каптана з чотирикутним відкладним коміром і довгими прямими, часто відкидними рукавами.
Глуха ніч, а він на охабень кожух одягнув, насунув на голову високу соболину шапку і весь двір обійшов (А. Хижняк);
Ситник нарешті простромив крізь прорізи охабня свої коротенькі руки (П. Загребельний).
ЖУПА́Н (старовинний верхній чоловічий сукняний одяг), КАПТА́Н, О́ХАБЕНЬ, ЖУПАНИ́НА розм., КАФТА́Н діал., КАФТАНИ́НА діал. Несміливо заглядав у двері високий бородатий рудий купець у довгому жупані (А. Хижняк); Прямо до їх гурту ішов парубок, високий, білявий, у синьому сукняному каптані (Панас Мирний); Коли ж гляне — іде супротив його од хати середнього віку чоловік, у козацькій жупанині, а його під руку веде молода, чорнява дівка (П. Куліш); На ньому був короткий темний кафтан, оторочений хутром (О. Ільченко); Втім гляну, поміж ло́мами іде спокійно, певно, в простій кафтанині робітник (І. Франко).
-бня, ч.
Довгий і широкий давньоруський верхній одяг, що мав вигляд каптана з чотирикутним відкладним коміром і довгими прямими, часто відкидними рукавами.
Кирея