ОБПОЮВАТИ, ПО́ЮЮ, ЄШ,

Обпоювати, по́юю, єш, сов. в. обпоїти, пою, їш, гл. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили, або обпоїли чим, вражі дочки. Мир. Пов. І. 163. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 23.