ЧА́ШКА, и, ж.
1. Невелика посудина округлої форми (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої.
Підвівши знічев'я голову, він побачив вітрину з посудом. – А що якби купити їй, наприклад, чашку?.. Що ж, се нічого! (Леся Українка);
Разом з робітниками Баранівського фарфорового заводу на Житомирщині було виготовлено сервізи, чашки та інший посуд з нового високоякісного фарфору (з наук.-попул. літ.);
Супи сервірують у глибоких супових тарілках. Однак бульйони і суп-пюре, як правило, подають у чашці з однією чи двома ручками (з газ.);
// Кількість рідини, яку вміщає ця посудина.
Годують 3 рази в день: вранці 2 чашки какао, або кави, або чаю, масло, мед (М. Коцюбинський).
2. Те саме, що ча́ша 2.
Починає широко застосовуватись [в Київській Русі] .. також дерев'яний посуд, різні чашки, ополоники, діжі для замішування тіста тощо (з наук.-попул. літ.);
В білій капличці, де в кам'яну чашку стікала чиста цілюща вода, рівно горіли, мов золоті квіти, свічки (М. Коцюбинський);
// перен., зневажл., жарт. Людський череп.
Уставай! та золотую чашу Наливаймо радісним питвом, Доки чашка голови твоєї Ще не повна цвіллю-порохном! (А. Кримський).
3. бот. Те саме, що ча́шечка 2.
Інші цвіти соромливо стуляють свої чашки вдень, щоб сонце не виссало з них пахощів, і розхиляють їх аж вечором [ввечері] (І. Франко);
В конвалії чашці глибокій чом перлами сльози тремтять? (Уляна Кравченко).
4. анат. Те саме, що ча́шечка 3.
З розваленою надвоє чашкою, весь .. об'юшений кров'ю, з поламаними ребрами.., він схопиться, як демон червоний, і знов, і знов кидається у бій (Г. Хоткевич).
5. спец. Частина приладу або пристрою; деталь округлої форми.
Ртутний барометр має трубку, чашку і шкалу, на які нанесено поділки в міліметрах (з навч. літ.);
Товстим ременем приперезавши себе до стовпа, він вилазив у степу до гулких проводів, працював плескачками біля порцелянових дзвінких чашок (Л. Первомайський).
6. буд. Напівокругла виїмка на кінці бруса, в яку загонять край іншого бруса при зв'язуванні їх у вінець.
△ (1) Надколі́нна ча́шка, анат. – те саме, що надколі́нок.
Кофейная, чайная чашка. | Край, дно чашки. | Маленькая, большая чашка. | Фарфоровая, фаянсовая, стеклянная чашка.
Глиняная, деревянная, эмалированная чашка. | Чашка для бульона.
Выпить полную чашку. | Съесть чашку каши. | Налить чашку бульона.
Чашки весов. | Чашки картриджей. | Чашки фарфоровых изоляторов. | Чашка звонка.
Звать, приглашать на чашку чая. | Беседовать за чашкой чая. | Президенты начали свои переговоры с чашки чая.
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.
-и, ж.
1) Невелика посудина (частіше з вушком), перев. з фарфору, фаянсу, з якої п'ють чай, каву та інші напої. || Кількість рідини, яку вміщає ця посудина.
••
Випарна чашка — хімічний посуд, який застосовується для випарювання різних розчинів.
2) Те саме, що чаша 2). || перен., зневажл., жарт. Людський череп.
3) бот. Віночок квітки подібної форми; чашечка (у 2 знач.).
4) анат. Надколінна кістка; чашечка (у 3 знач.).
5) спец. Частина приладу або пристрою; деталь округлої форми.
6) буд. Напівокругла виїмка на кінці бруса, в яку вводять край іншого бруса при зв'язуванні їх у вінець.