АПОСТОЛЬСЬКИЙ

АПО́СТОЛЬСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до апо́стол, апо́стольство.

Вони [християни] перебували в науці апостольській та в спільноті братерській, і в ламанні хліба та в молитвах (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Кругом неправда і неволя. Народ замучений мовчить. І на апостольськім престолі Чернець годований сидить (Т. Шевченко);

У 963 р. брати Кирило і Мефодій були послані в слов'янські землі і почали свою апостольську місію у Великій Моравії (з наук.-попул. літ.).

[apostol's'kyj]

прикм.

apostolski

Апо́стольський, -ка, -ке

Apostolic(al)