БЕЗВА́РТІСНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. безва́ртісний.
У збірці “Зів'яле листя” І. Франко осмислює морально-етичні принципи боротьби особистості з жорстоким навколишнім світом. Водночас він показує безвартісність особи, яка живе лише для себе (з наук.-попул. літ.);
Я пізнав безвартісність і порожнечу мудрості князів цього світу, що проминають і гинуть (із журн.).