ОБПРЯДАТИ, ДА́Ю, ЄШ,

Обпрядати, да́ю, єш, сов. в. обіпря́сти, обпряду, де́ш, гл. — кого. Прясть, спрясть для кого все ему нужное. Иноді й дівка стара буває досвітчаною матіррю… її і обпрядуть, і обсвітять. Г. Барв. 57. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 23.