Значение слова "ФІКСАТИВ" найдено в 9 источниках

ФІКСАТИВ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ФІКСАТИ́В, у, ч., спец.

Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, яким покривають малюнки (виконані олівцем, вуглем і т. ін.) та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби.

Збереглися фарби так довго завдяки чудовому фіксативу, який готували із суміші сиру з клеєм (з наук.-попул. літ.);

Запах фіксативу, олійних фарб. Підлогу заставлено, завалено пензлями, тюбиками з фарбою (І. Драч).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч., спец.

Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті чи бензині, яким покривають малюнки та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби.



найдено в "Словнику іншомовних слів Мельничука"
фіксати́в (від франц. fixatif – закріплюючий) розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, що служить для закріплення малюнків, виконаних легкосипкими матеріалами (олівцем, вуглем тощо).
найдено в "Словнику іншомовних слів"
фіксатив; ч. (фр., закріплюючий) розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті або бензині, що служить для закріплення малюнків, виконаних легкосипкими матеріалами (олівцем, вуглем тощо).
найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-у, ч. , спец. Розчин безбарвної смоли в ефірі, спирті чи бензині, яким покривають малюнки та креслення, щоб вони не псувалися; розчин, що закріплює фарби.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[fiksatyw]

ч.

fiksatywa


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
фіксати́в іменник чоловічого роду
найдено в "Українсько-російському словнику"
жив. фиксатив
T: 29