СТІ́ЛЬЧИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до стіле́ць 1.
Гнат коло каганця лагодив шлеї, сидячи на триногому стільчику (М. Коцюбинський);
Дідусь .. сидить на маленькому стільчику перед низьким столиком (І. Багмут);
Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (М. Стельмах);
Сидів на розкладному стільчику перед невисоким мольбертом дядя Костя (В. Козаченко).
◇ (1) Підста́вити сті́льчика (д) див. підставля́ти.
-а, ч.
Зменш.-пестл. до стілець 1).
Сті́льчик, -ка, -кові, на -ку; -чики, -ків
Footstool