ПОМІ́Р

ПОМІ́Р, мо́ру, ч., заст., розм. Численне вимирання внаслідок епідемії. Почистішало повітря: зараз перестав помір на людях (Н.-Лев., IV, 1956, 38); Перша велика епідемія, що її зафіксовано в історії, стосується помору ассірійського війська, яке у 712 році до нашої ери облягало Єрусалим (Наука.., 7, 1966, 32). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 124.