САНКЮЛО́Т, а, ч., іст.
Представник революційних народних мас часів французької буржуазної революції у кінці XVIII ст.
Відси кланяюсь платанам Препрославленим твоїм. А й прославлені за діло, Будуть славлені повік: Санкюлоти їх садили В дев'яносто третій рік (М. Рильський);
// заст. Бунтар.
Був [Атта Троль] під впливом духа [духу] часу Щиродикий санкюлот (Леся Українка).
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
Периодические издания:
• Знамя Революции (Томск);
• Рабочее Знамя (Томск)
Источники:
• Масанов И.Ф. Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей: В 4 т. — Т. 3. — М., 1958. — С. 96;
• ССЭ, III, 724 (Источник Масанова)
-а, ч., іст.
Представник народних мас часів французької революції кінця 18 ст. || заст. Бунтар.
іст.
sansculotte