МАНО́К, нка́, ч.
Засіб для приваблення тварин, що імітує звучанням голоси звірів або птахів.
От ми з дідом заносимо сітку й напинаємо її на пшеничні колоски біля самої межі. Дід тоді витягають манок і починають: – Сюр-сюр! Сюр-сюр! Сюр-сюр! (Остап Вишня);
Дико, підступно, по-половецькому вабить дядько Семен своїм манком птахів (Б. Антоненко-Давидович).
-нку, ч.
Статки, майно.
II ман`ок-нка, ч., мисл.
1) Пищик, імітуючий голос певного виду птаха або звіра.
2) Підсадка качка, гуска та ін.
Rzeczownik
манка f
Potoczny manna f
манок m
przynęta f
м. охот.
pipeau m
reclamo m