Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.
СТАЛАКТИ́Т, а, ч., геол.
1. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок просочування й випаровування крапель води, насичених кальцитом.
Кам'яні бурульки, що прикріплені до стелі і наростають з нижнього краю, називаються сталактитами (з навч. літ.);
Люблю.., як із склепіння [грота] сталактити намистом скам'янілих сліз звисають і вода на плити по краплі падає униз (М. Драй-Хмара);
* У порівн. В мечеті було прохолодно й тихо. Приємно пахло степовими травами. Різьблені карнизи з білого мармуру, наче кам'яне мереживо чи сталактити, звисали з стін (З. Тулуб).
2. ів, мн., архт. Декоративні виступи призматичної форми, розміщені рядами, що нависають один над одним, властиві архітектурі Близького і Середнього Сходу.
Геологический словарь: в 2-х томах. — М.: Недра.Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др..1978.
Синонимы:-а, ч.
1) геол. Натічне мінеральне (перев. вапнякове) утворення у вигляді бурульок, трубочок, що виникає на склепінні й на верхніх частинах стін підземних порожнин (печер, галерей і т. ін.) внаслідок просочування й випаровування крапель води, насичених гідроґенокарбонатом кальцію.
2) В архітектурі Близького і Середнього Сходу – декоративні виступи призматичної форми, розташовані нависаючими один на одного рядами на склепіннях ніш, тромпах, напівкуполах, карнизах тощо.