БОРОДИ́ЩЕ

БОРОДИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до борода́ 1. Сидить в літаку [Дід Мороз], немов у тачанці, у білім кожусі, у шапці-вушанці. Літак піднімається вище і вище… А дід тільки гладить своє бородище (С. Ол., Вибр., 1959, 161). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 219.