ВИЛУ́ПЛЮВАТИСЯ (про пташенят — прокльовуючи шкаралупу, пробиваючи оболонку, виходити з яйця), ВИКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ВИДЗЬО́БУВАТИСЯ, ПРОКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПРОДЗЬО́БУВАТИСЯ, ЛУПИ́ТИСЯ розм. — Док.: ви́лупитися, ви́клюватися, ви́клюнутися, ви́дзьобатися, проклюва́тися, проклю́нутися, продзьо́батися. З довгоносих крашанок найбільше вилуплюються півники (М. Стельмах); Як виклюнулись гороб'ята, то горобцеві новий клопіт — годувати діточок (Леся Українка); — Наша Зозулька вивела курчаток! Вже вилупилися! Я сама виділа, як одне з них видзьобувалося (І. Чендей); Зозуленя прокльовується на десяту добу висиджування (з журналу); На фермі саме гусята лупляться (В. Земляк).
СХО́ДИТИ (про рослини — давати сходи), ПРОРОСТА́ТИ, ВИТИКА́ТИСЯ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОКЛЬО́ВУВАТИСЯ, ПРОДЗЬО́БУВАТИСЯ. — Док.: зійти́, прорости́, ви́ткнутися, проби́тися, проклю́нутися, продзьо́ба́тися. В полонинах трави ярі сходять (Леся Українка); Осінь тепла. Коли б посіяти жито, ще б встигло зійти і закущитися (С. Чорнобривець); Дід.. просить на землю тихого дощу і парного тепла, від якого найкраще проростає насіння (М. Стельмах); Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили, й стебла витикалися з землі назустріч сонцю (О. Довженко); Уже жовтіли козельці, зеленіли кущики пасльону, пробивався спориш (П. Панч); Десь-не-десь прокльовувалася з землі свіжа зелень (І. Франко).
ПРОКЛЮ́НУТИСЯ, неться, док.
Однокр. до прокльо́вуватися.
Дивувалась зима. Як посміли над сніг Проклюнутись квітки Запахущі, дрібні? (І. Франко);
На кущах вже проклюнулась зелень (В. Бичко);
Он тіль-тіль проклюнувся грибочок, у нього ще й ніжки нема, а шапочка навіть не встигла почервоніти (М. Стельмах);
Вона визирнула з-за бука, намагаючись і далі грати пустотливе дівчисько, а в самої .. вже проклюнулася стурбованість (П. Загребельний);
Прослався світло-жовтий пухнастий килим. Це – курчата, що лише вчора проклюнулися з яєць (з газ.).
-неться, док.
Однокр. до прокльовуватися.