КРИТИКА́НСТВО, а, с., зневажл.
Дріб'язкова, в'їдлива, упереджена критика.
Чого він вартий з своїм вічним критиканством? (Ю. Бедзик);
Не займайся голим критиканством, яке не буде на користь ні Терехівці, ні тобі самому (В. Дрозд);
– Це звичайнісіньке критиканство. Однак між критиканством і здоровою критикою є різниця (Г. Усач);
Мені сказали: твоє критиканство – ось що заважає тобі знайти роботу (В. Чемерис).
КРИ́ТИКА (розгляд і оцінка когось, чогось з метою виявлення та усунення вад, хиб); КРИТИКА́НСТВО розм. (дріб'язкова, упереджена критика); ГОЛО́БЕЛЬЩИНА розм. (надто груба критика, яка відзначає тільки негативне); РОЗНО́С розм. (суворе повчання); БИЧ (гостре викриття). — Мені соромно зізнаватися, але критика для мене теж багато важить (М. Слабошпицький); Ми рішуче виступали і виступаємо як проти окремих, хай і поодиноких, фактів критиканства й очорнительства, так і проти лакування дійсності (з газети); Цілий день Горобець сидів на уроках, щось записував, побував і в мене на уроці. Я ждав розносу, а він сказав: — Добре (Ю. Збанацький).
Rzeczownik
критиканство n
krytykanctwo n
с. презр.
manie f de critiquer
-а, с., розм.
Дріб'язкова, уїдлива, упереджена критика.
manía de criticar, criticomanía f
[krytykanstwo]
с.
krytykanctwo
tanqidbozlik