РИБ’Я́

РИБ’Я́, я́ти, с., розм., рідко. Молода рибка. Не зловили щуки-риби, зловили риб’я (Н.-Лев., II, 1956, 98). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 530.