Значение слова "СПРОЩЕНИЙ" найдено в 15 источниках

СПРОЩЕНИЙ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.

ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Як ти його заробиш більш? — сказав Трохим. — Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв (Сиволап), хоч свої елементарні обов'язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував (Тимко) нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень — всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); — Читаєш, читаєш (книжку) — двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Стала дівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав (Никодим) ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).

СПРО́ЩЕНИЙ (який становить простіший варіант чого-небудь), ПОЛЕ́ГШЕНИЙ. Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (з журналу); Почався серійний випуск полегшених структурних блоків для складання покрівлі промислових будинків (з газети).


найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

СПРО́ЩЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до спрости́ти.

Дядько-капітан був .. крутої вдачі. Чорне море він розглядав, як своє домашнє, і наука судноводіння в нього була спрощена до краю: – Навпростець (О. Гончар);

// спро́щено, безос. пред.

Нині вже розроблено ряд нових положень.., завдяки чому спрощено і полегшено технічне нормування (з наук.-попул. літ.);

Спрощено процедуру виборів.

2. у знач. прикм. Який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний.

Петро [І] замість церковнослов'янського шрифту завів спрощений і легший для читання гражданський шрифт (з навч. літ.);

Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (з наук.-попул. літ.);

Свою розмову з сином передав [Никодим] ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).

3. у знач. прикм., перен. Неглибокий, поверховий; примітивний.

Спрощений погляд;

Спрощене уявлення про об'єкт дослідження;

// у знач. ім. спро́щене, ного, с. Щось неглибоке, поверхове.

Бажання високого й чистого досить мирно співіснує з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з публіц. літ.).


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, -е.

1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спростити. || спрощено, безос. присудк. сл.

2) у знач. прикм. Який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний.

3) у знач. прикм., перен. Неглибокий, поверховий; примітивний. || у знач. ім. спрощене, -ного, с. Щось неглибоке, поверхове.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до спростити.
|| спрощено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний.
3》 у знач. прикм. , перен. Неглибокий, поверховий; примітивний.
|| у знач. ім. спрощене, -ного, с. Щось неглибоке, поверхове.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"


ад'єктиввід слова: спростити- (у знач. прикм. ) який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний- неглибокий, поверховий; примітивнийупрощенный


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

спро́щений

[спрошчеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і


найдено в "Українсько-польському словнику"

[sproszczenyj]

прикм.

uproszczony


найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"
дієприкм facilitated; simplified • спрощена процедура facilitated (simplified) procedure • спрощені формальності facilitated (simplified) formalities
найдено в "Українсько-англійському словнику"

Simplified

спрощена орфографія — simplified spelling


найдено в "Орфоэпическом словаре украинского языка"
{спро́шчеинией} м. (на) -ному/-нім, мн. -ні.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Спро́щений, -на, -не


найдено в "Украинско-русском политехническом словаре"
матем.; техн.; физ. упрощённый
найдено в "Орфографічному словнику української мови"
спро́щений дієприкметник
найдено в "Українсько-російському словнику"
упрощённый
T: 41