ПРИМІТИ́ВНИЙ (перев. про твори мистецтва і літератури — який не відзначається глибиною змісту, недосконалий за формою; розрахований на невибагливі смаки), СПРО́ЩЕНИЙ, ЛУБОЧНИЙ, КУСТА́РНИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, УБОГИЙ (за змістом, задумом). Немало довелося Федорові читати.. примітивних статей (Ю. Мушкетик); Бажання високого й чистого досить мирно співіснує (в літературі) з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з наукової літератури); Вернувся.. слуга Лаговського Федір. Його незмінний вірний "лічарда", як-то кажуть стилем московських лубочних лицарських повістей (А. Кримський); Ходив (Сосюра) по київських вулицях, оточений гуртом початківців та своїх шанувачів, слухав кустарні спроби численних безіменних поетів (з мемуарів). — Пор. недоскона́лий, поверхо́вий.
ПРО́СТИ́Й (для розуміння, виконання), НЕСКЛАДНИ́Й, ЛЕГКИ́Й, НЕВАЖКИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, НЕМУ́ДРИЙ, НЕХИ́ТРИЙ, НЕХИТРОМУ́ДРИЙ, НЕМУДРЯ́ЩИЙ (НЕМУДРЯ́ЧИЙ) розм., ПРОСТІ́СІНЬКИЙ розм.; НЕОБТЯ́ЖЛИВИЙ (який не вимагає великих зусиль, не створює труднощів, незручностей); ПРИМІТИ́ВНИЙ (надто простий); СПРО́ЩЕНИЙ (який являє собою простіший варіант чогось). — Виміряти ліс — не така вже й проста справа, не у всякого вистачить кебети (М. Стельмах); Операція в Порфира нескладна: підхопивши ящик, що пропливає перед тобою, маєш загнати в нього цвях і відправити далі сусідові (О. Гончар); Породіллям пани давали тільки три дні вольного часу на одужання, а четвертого дня вже гнали їх на панщину до легшої роботи (І. Нечуй-Левицький); — Як ти його заробиш більш? — сказав Трохим. — Адже і тут плата добра, і робота неважка (Г. Квітка-Основ'яненко); Ніякої особливої ініціативи не виявляв (Сиволап), хоч свої елементарні обов'язки виконував по-чиновницькому точно (Д. Ткач); Вона співає сама для себе немудру імпровізовану пісеньку (О. Левада); Виконував (Тимко) нехитру домашню працю: рубав дрова, вичищав з-під корови (Григорій Тютюнник); Гречкун ішов глибоко траншеєю, поминаючи стрілецькі закіпчики, бокові ходи сполучень — всю нехитромудру і водночас надійну систему оборони полку (Ю. Бедзик); Пісня була проста, немудряща. Під час війни таких гуляло по фронтах чимало (з газети); — Читаєш, читаєш (книжку) — двадцять разів перечитаєш, а все нічого не второпаєш, ніби не нашою мовою написана. А там простісінька річ по-простому й написана (М. Коцюбинський); Стала дівчина посильною в сільраді. Робота необтяжлива, і часу було вдосталь для свого захоплення малюванням (з журналу); Примітивне завдання; Свою розмову з сином передав (Никодим) ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).
СПРО́ЩЕНИЙ (який становить простіший варіант чого-небудь), ПОЛЕ́ГШЕНИЙ. Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (з журналу); Почався серійний випуск полегшених структурних блоків для складання покрівлі промислових будинків (з газети).
СПРО́ЩЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до спрости́ти.
Дядько-капітан був .. крутої вдачі. Чорне море він розглядав, як своє домашнє, і наука судноводіння в нього була спрощена до краю: – Навпростець (О. Гончар);
// спро́щено, безос. пред.
Нині вже розроблено ряд нових положень.., завдяки чому спрощено і полегшено технічне нормування (з наук.-попул. літ.);
Спрощено процедуру виборів.
2. у знач. прикм. Який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний.
Петро [І] замість церковнослов'янського шрифту завів спрощений і легший для читання гражданський шрифт (з навч. літ.);
Дорослі качки і молодняк утримуються в дешевих, спрощених приміщеннях (з наук.-попул. літ.);
Свою розмову з сином передав [Никодим] ошелешеній Теклі дещо в спрощеному вигляді, але набагато дохідливіше і переконливіше (М. Зарудний).
3. у знач. прикм., перен. Неглибокий, поверховий; примітивний.
Спрощений погляд;
Спрощене уявлення про об'єкт дослідження;
// у знач. ім. спро́щене, ного, с. Щось неглибоке, поверхове.
Бажання високого й чистого досить мирно співіснує з терпимістю, а то й симпатіями до спрощеного, примітивного (з публіц. літ.).
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спростити. || спрощено, безос. присудк. сл.
2) у знач. прикм. Який являє собою простіший варіант чого-небудь; нескладний.
3) у знач. прикм., перен. Неглибокий, поверховий; примітивний. || у знач. ім. спрощене, -ного, с. Щось неглибоке, поверхове.
спро́щений
[спрошчеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
[sproszczenyj]
прикм.
uproszczony
Simplified
спрощена орфографія — simplified spelling
Спро́щений, -на, -не