ПОПЕРЕВЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ПОПЕРЕВЕ́РТУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Перевернути якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема).
– Він [кабан] .. як дременув попід хатою та й поперевертав обидва глиняники (І. Нечуй-Левицький);
– Як будем обідать, то ти ні до чого не доторкуйсь, а то як станеш тріскать, то все порозливаєш і поперевертуєш (О. Стороженко);
Старенька гримнула на всіх: – Іще чавуни мені отут поперевертаєте. Гетьте! (А. Головко);
// безос.
Масу дерев поперевертало з корінням, а купи граду скрізь були перемішані з оббитим листям та обламаними гілляками (І. Франко).
2. Переворушити багато чого-небудь.
Опришки перетрясли цілу коршму [корчму], перешукали усі закутки, поперевертали і повалили все придатне в господарстві (І. Франко).
3. на кого – що, в що, перен. Обернути багатьох в іншу віру.
Поперевертували пани наших людей на свою католицьку віру (І. Нечуй-Левицький).
4. перен. Те саме, що поперекру́чувати 2.
[Петро:] Що говорили, то трудно розібрати, бо сю штуку [комедію] написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова (І. Котляревський).
-аю, -аєш і рідко поперевертувати, -ую, -уєш, док.
1) Перевернути якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). || безос.
2) Переворушити багато чого-небудь.
3) на кого – що, в що, перен. Обернути багатьох в іншу віру.
4) перен. Те саме, що поперекручувати 2).