КРЕ́КІТ

КРЕ́КІТ, коту, ч. Кректання качок, жаб і т. ін. А з долини, із ставу долинав рівний, невгамовний крекіт жаб (Тулуб, Людолови, І, 1957, 36). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 333.