ПРОВОРНЕ́НЬКО

ПРОВОРНЕ́НЬКО. Присл. до проворне́нький. Соломія увійшла в кімнату веселенько та проворненько (Н.-Лев., VI, 1966, 390); Після лекції, коли Піхтір.. смутний сидів, розвалившись на лавці, до його проворненько підійшла Галя (Вас., І, 1959, 172). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 145.