ПОЛУДА, слой олова, нанесённый на поверхность металлич. изделий (деталей радиоаппаратуры, посуды и т. д.) для предохранения от окисления. Процесс нанесения П. (лужение) обычно осуществляют погружением изделия в ванну с расплавленным оловом или электролитич. способом (см. Гальванотехника). В олове, применяемом для лужения посуды и т. п., содержание вредных примесей (Pb, As) должно быть минимальным: обычно <= 0,25% Pb (по массе) и <= 0,015% As в П. для посуды и <= 0,025% Pb и <= 0,0l As в П. для консервных банок.
ПОЛУ́ДА, и, ж.
1. Білувата пляма на рогівці ока, яка спричиняється до сліпоти; більмо.
[Кнур:] Дочко моя! дитино моя! Краще б я осліп або мені полуда очі заслала, ніж приходиться мені бачить тебе у сьому чорному уборі (Панас Мирний);
* У порівн. З-під широких нахмурених брів хижо вовчим поглядом визирали його сірі, як полуда, очі (О. Стороженко);
// перен. Те, що приховує, закриває що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось.
* У порівн. Здавалося, що прийде якась неждана година і одним помахом відкине, мов полуду, прожиті в чужому світі роки (М. Стельмах).
2. Шар олова або олов'яно-свинцевого сплаву, який наносять на металеві вироби при лудінні.
Лудінням називається процес покриття поверхні виробу тонким шаром олова або сплаву олова і свинцю, який захищає виріб від корозії. Метал, що наносять на поверхню виробу, називається полудою (з навч. літ.);
* Образно. Образ Франка повинен предстати перед читачем в усій величі й силі, без полуди і підфарбування, зі всіма притаманними його характерові рисами (з наук. літ.).
◇ Зніма́ти (здира́ти, скида́ти і т. ін.) / зня́ти (зде́рти, ски́нути і т. ін.) з оче́й полу́ду (лу́ду) див. зніма́ти;
Лу́да (полу́да) розпа́лася / розпаде́ться на оча́х див. лу́да;
Наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі див. наво́дити;
(1) Полу́да на о́чі впа́ла кому – хто-небудь неправильно розуміє, сприймає, усвідомлює певні явища дійсності.
Вона нічого не чула, не розуміла, полуда впала їй на очі (з усн. мови);
Полу́ду наво́дити на о́чі див. наво́дити;
Скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й див. скида́ти;
(2) [Як (мов, на́че і т. ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т. ін.) у кого, кому і без дод. – хтось правильно зрозумів, усвідомив що-небудь; прозрів.
Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко);
За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко);
Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко);
Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде);
Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра);
Полу́да з оче́й спада́є.
В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко).
БІЛЬМО́ (білувата пляма на роговій оболонці ока, яка спричиняється до сліпоти), ЛЕЙКО́МА мед., ПОЛУ́ДА рідше, СКА́ЛКА розм. Крива, з більмом на оці баба внесла самовар (Л. Дмитерко); (Кнур:) Дочко моя! дитино моя! Краще б я осліп або мені полуда очі заслала, ніж приходиться мені бачити тебе у сьому чорному уборі (Панас Мирний); Увійшов отець Єремія, сухий, як опеньок, низькоокий, ще й видроокий, з скалкою на одному оці (І. Нечуй-Левицький).
ПОЛУ́ДА (те, що показує когось, щось у кращому вигляді, ніж є насправді), ПОЗОЛО́ТА, ПО́ЗОЛОТЬ, ПОЗЛІ́ТКА, СУХОЗЛІТКА, СУХОЗЛО́ТИЦЯ, МІШУРА́ розм. Вона.. побачила, яким коштом здобуває Спиридон ті малесенькі достатки, що здаються далеко більшими через ту полуду, що вміє Настя, як всі городянки, їм додавати (Л. Яновська); Нам не треба слави й позолоти, Тільки б дітям наші імена (А. Малишко); Правдиве слово прийме (народ) за своє, Але позлітку, хоч яку майстерну, Він геть на смітник викине (І. Вирган); Світська суєта давно втратила для неї свою принадність.. Це заворожувало її раніше, блиск цієї сухозлітки зваблював Марію до двадцяти років (М. Слабошпицький); Житецький.. нехтував і власною зовнішністю, і сухозлотицею чиновницького світу (з журналу); З Антоном Андрійовичем тримався (управитель) серйозно, по-діловому, знаючи, що той не любить лестощів і його пильне око добре бачить, де мішура, а де щире золото (С. Добровольський).
-и, ж.
1) Білувата пляма на рогівці ока, яка спричиняється до сліпоти; більмо. || перен. Те, що приховує, закриває що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось. Зняти з очей полуду.
2) Шар олова чи олов'яно-свинцевого сплаву, що його наносять на металеві вироби при лудінні.
ж.
1) (действие) étamage m
2) (сплав) étamure f
1) (лужение) estañadura f
2) (металл) estaño m
ж. метал.
stagnatura f
1) тех. tin(ning)
2) мед. див. більмо