НЕЗГІ́ДНО

НЕЗГІ́ДНО. Присл. до незгі́дний. Старики жили незгідно, в якійсь явній, але німій ворожнечі (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 180). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 314.