ПЕРЕПЛЬОВУВАТИ

ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.; ПЕРЕКРИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ПОБИВА́ТИ розм. (перев. у роботі, якійсь справі тощо); ПЕРЕСИ́ЛЮВАТИ (силоювияву). — Док.: переве́ршити, перева́жити, переви́щити, перейти́, переско́чити, перескака́ти, переплю́нути, поверши́ти, перекри́ти, покри́ти, поби́ти, переси́лити. Інколи здавалося, що учениця перевершує свого учителя (Я. Качура); (Командор:) Вам треба пишнотою всіх дам переважати (Леся Українка); Він безмірно перевищив Пету своєю відвагою (І. Франко); Багато чула Маруся про сю Гаджіну, про її буйну цілющу ростинність.., але те, що побачила тепер, переходило всі оповідання (Г. Хоткевич); У Галичі хороше, і Володимир город красивий, а Новгород обох перескочив (А. Хижняк); — Ти навіть щедрінського градоправителя переплюнув: той упразднив був науки, а ти хочеш навіть саму основу життя — любов! (А. Головко); Надимався (пастух) в пісенній тузі, сильним голосом повершав усіх співців (К. Гордієнко); Сахар губ твоїх перевищає і єгиптську сахарну тростину (А. Кримський); (Іван:) Що я чую! Панько перекриває Журавля в дотепах (І. Микитенко); Отець Кралевич, забравши голос, покривав усіх своєю вимовністю, дивував ерудицією (Г. Хоткевич); Палкий, як порох, сміливий, як голодний вовк, він усіх побивав, над усім верховодив (Панас Мирний); Одне бажаннє пересилювало всі інші: коли б швидше дохопитись спокійного, безпечного, теплого кутика! (І. Франко).

ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПЛЮ́НУТИ, ну, неш, док., що, розм.

1. Плювати через кого-, що-небудь.

Потому вони ще плювали: хто переплюне калюжу (М. Коцюбинський).

2. тільки док. Плювати далі, ніж хтось.

Діти змагалися, хто кого переплюне;

// перен. Перевершити кого-небудь у чомусь.

Предки наші були розумніші і знали: природу не переплюнеш (з газ.).