ПОЛИ́Н (ПОЛИ́НЬ рідко) (трав'яниста або напівчагарникова рослина з сильним запахом, гірка на смак); ЄВШАН-ЗІ́ЛЛЯ фольк. (степовий); ЕСТРАГО́Н (вид цієї рослини, що використовується у фармакології та кулінарії). Чи знаєте ви, як після нагрітого сонцем дня встає над полинами сивий дим і млосний чад пливе над степом? І, здається, тоді до вас говорять віки. Озиваються тихим шепотом предивного євшан-зілля, солодкою трутизною давнини (І. Цюпа); Гіркий світ, як полинь, горе мені жити в нім (прислів'я).
-у, ч.
Багаторічна трав'яниста рослина родини складноцвітих, що з давніх часів вирощується як лікарська і пряна рослина; вид полину; тархун.
[estrahon]
ч.
estragon бот.
1) бот. tarragon
2) (оцет) tarragon vinegar
Estragon