ВИСОКОЗАБЕЗПЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
Який характеризується високим рівнем забезпеченості ким-, чим-небудь.
Сорт озимої пшениці, стійкий до вилягання та хвороб, підходить для вирощування в умовах зрошення та на високозабезпечених добривами ґрунтах (із журн.);
// Який має високу матеріальну забезпеченість.
Страхування, призначене для високозабезпечених громадян, відзначалося кращими сервісними умовами, переважно за рахунок використання медичних закладів недержавного сектору (з наук. літ.).