ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути. Де-не-де на кілках понад берегом висять неводи (М. Коцюбинський); На гілках абрикосів виснули кетяги гусеничних гнізд (В. Кучер); На середньому вагоні провисало червоне полотнище з білими літерами (П. Панч); Важка сльоза заграла у її чорному оці,.. і повисла на вії (Панас Мирний); Буксирний канат обвис, плиснув у воду, але баржа ще деякий час важко рухалась по річковій течії (О. Донченко).
Дієприслівникова форма: провиснувши
провиснутьДеепричастная форма: провисши
ПРОВИ́СНУТИ див. провиса́ти.
недок. провисати, док. провиснути
to sag
див. провисати.