КРЕМІНЬ

КРЕ́МІНЬ, меню, ч.

1. род. меню. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору.

Сниться мені невідома Італія, Сонце палаюче та кремені гір (В. Симоненко);

Викопаю криниченьку в степу в кремені. Чи не прийде дівчинонька по воду к мені (Ю. Мушкетик);

* У порівн. Ти мусиш .. стояти за правду, як кремінь (О. Гончар);

Він довго лазив, перевертаючи каміння, аж поки наткнувся на уламок кременю (А. Дімаров);

Тільки серце Твоє твердим хай буде, наче кремінь (Борис Тен, пер. з тв. В. Шекспіра);

Кремінь особливо поширений в осадових породах (з наук. літ.);

* Образно. На серці в мене кремінь – хай же спів твій його підточить і в безодню скине (Леся Українка).

2. род. меня. Шматок такого мінералу.

А коли додому йшли [діти], Камінець такий знайшли: І не кремінь, не граніт, Не агат, не малахіт (Г. Бойко);

* Образно. Серце моє на кремінь обернулося (Н. Рибак);

// Такий камінь, що був знаряддям для викрешування вогню.

Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула .. іскра (М. Коцюбинський);

Максим помацав своє кресало й кремінь (І. Багряний);

На шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем (М. Стельмах);

Грива люто бив кресалом об кремінь, але трут ніяк не займався (В. Малик);

* Образно. Буду світ свій різьбити, як камінь. Слово своє буду гострити на кремені моєї душі і, намочене в труті-зіллі, пускати буду наліво... (В. Стефаник).

3. перен. Про тверду характером, уперту людину.

Та й Настуся сумує: батько кремінь, не подається (Ганна Барвінок);

Відомо, що за людина з Невкипілого – кремінь (А. Головко);

“Я стою на тому, що командир, справжній командир, якщо лише з його вини програно бій, пускає собі кулю в лоб... ” Чуєте, який це кремінь? (Є. Доломан);

– І він у вас був, кажеш, за головного? – Людина – кремінь. Спробуй десь не послухатися – на стайню зразу ж! (Василь Шевчук);

Зазирнув у татові очі з тривогою. А тато – кремінь (Люко Дашвар);

// перен. Про міцну здоров'ям людину.

Хоч вони майже одного віку з Турбаєм, але Іван Юхимович – це кремінь (М. Руденко).

КРЕМІНЬ – КРЕМНІЙ

Кремінь, -меню (один камінь – -меня). 1. Дуже твердий мінерал – кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який колись використовували для добування вогню. Той [дідусь] скрутив цигарку, дав Іванові, швидко зліпив собі, дістав з капшука кремінь, кресало, губку (А.М’ястківський). Пох. кремінний. 2. перен. розм. Про людину з твердим характером. – Ваша мама кремінь, а не людина (І.Нечуй-Левицький).

Кремній, -ю, ор. -єм. Хімічний елемент, що входить до складу гірських порід, піску тощо; силіцій. Пох. кремнієвий.

кре́мінь

I [крем'ін']

-ме^ин'у, ор. -ме^ине^им, м. (на) -ме^ин'і (маса, матеріал)

II [крем'ін']

-ме^ин'а, ор. -ме^ине^им, м. (на) -ме^ин'і (один камінь)

[kremin']

ч.

krzemień мінерал.

Кре́мінь, -меня (одного) і -меню (креміння), -меневі, -нем; -мені, -нів

мін.

flint

див. твердий

【阳】 燧石, 打火石

Flint, flintesten, flintsten

Flint, flintestein

Flinta

Скалка