НАЯЛЬНИК

ная́льник вул. обличчя (ст)|| = лице◊ начи́стити ная́льник побити (ст): Гандзя, якої це стосувалося, сприйняла мій жарт з почуттям гумору, а Влодко страшно образився і погрожував “начистити мені наяльник” (Гарух)|| = вигаратати