САМОГІПНО́З, у, ч.
Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозу.
Доктор вивчив пацієнтку і вирішив лікувати її самогіпнозом (Ю. Смолич);
Існують спеціальні психотерапевтичні способи самонавіювання, самогіпнозу, які дозволяють тим, кого мучить безсоння, опанувати мистецтво засинання (з наук.-попул. літ.).
-у, ч.
Навіювання самому собі певних уявлень, думок, почуттів; піддавання себе самого гіпнозові.
[samohipnoz]
ч.
autohipnoza