ЛИНИ́НА, и, ж.
М'ясо лина.
Їй так хотілось чогось гарячого, смачного, незвичайного, а дух свіжої линини лоскотав ніздрі, спирав віддих (М. Коцюбинський);
– Що ти там робиш? – Кригу в сажалці розбиваю, щоб часом лини та карасі не задихнулись. – І це діло, – похвалив [чоловік] жінку. – Таки добре мати про запас свою линину (М. Стельмах).
-и, ж.
М'ясо лина.