СТІ́ЙКА¹, и, ж.
1. Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо;
// Вид вузького довгастого стола для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін.
2. Вертикальний брус, стрижень, що служить опорою для чого-небудь у якійсь споруді, якомусь знарядді, пристрої і т. ін.
Стійка турніка;
// Вертикальна частина машинної станини.
Стійка токарного верстата.
3. заст. Пристрій, підставка для підтримування і зберігання чого-небудь у вертикальному положенні.
Довга стійка для рушниць тьмяно виблискувала сталевими стволами (З. Тулуб).
4. Певне положення тіла людини, яка стоїть (в деяких видах спорту, танцях і т. ін.).
Стійка струнко.
5. Положення тіла головою донизу, за якою витягнені руки або голова служить опорою, а ноги підняті догори й випростані.
Стійка на голові.
6. Напружена нерухома поза, яку приймає мисливський собака, виявивши дичину.
Собачка .. зробила на долоні прекрасну стійку, як справжній висококваліфікований гімнаст (Остап Вишня);
// Поза, яку приймає спортсмен перед початком змагань.
Богдан, як на килимі в фехтувальнім залі, взяв стійку (Іван Ле).
7. Комір у вигляді стоячої смуги, яка щільно охоплює шию.
Пальто із стійкою.
8. Те саме, що сті́йбище.
Місто й улиці стали схожі .. ніби на часову стійку для одпочинку якогось давнього народу, що прикочував звідкільсь (І. Нечуй-Левицький).
СТІ́ЙКА², и, ж., заст.
Варта.
Ввійшли два парубійки, У брам змінившися од стійки (І. Котляревський);
// Місце, де стоїть варта.
Полювання на окупантів по всій Україні було на той час явище поширене. Трупи знаходили в полі, на вулиці, на стійках (П. Панч).
1) Прилавок у їдальнях, буфетах і т. ін., де продають закуски, вина тощо. || Вид вузького довгастого стола чи шафки для роботи або розставляння, зберігання чого-небудь і т. ін.
2) Вертикальний брус, стрижень, що служить опорою для чого-небудь у якійсь споруді, якомусь знарядді, пристрої і т. ін. || Вертикальна частина машинної станини.
3) Пристрій, підставка для підтримування і зберігання чого-небудь у вертикальному положенні.
4) Положення тіла людини, за якого вона стоїть нерухомо, випроставшись, витягнувши руки по швах і звівши п'яти випрямлених ніг.
5) Положення тіла головою донизу, за якого витягнені руки або голова служать опорою, а ноги піднято догори й випростано.
6) Напружена нерухома поза, яку прибирає мисливський собака, виявивши дичину. || Поза, яку прибирає спортсмен перед початком змагань.
7) Комір у вигляді стоячої смуги, яка щільно охоплює шию.
II -и, ж.1) заст. Варта. || Місце, де стоїть варта.
2) Те саме, що стійбище 1).
¤ стійка фарба -- стойкая краска
від слова: стійкийприкм., має ступ. порівн.здатний твердо стояти, триматися, не падаючиустойчивый1) (в буфеті та ін.) bar, counter
2) мисл. (собаки) set, point
робити стійку — мисл. to point, to make a point, to come to a point, to set, to stand
3) спорт. stance, stand; (на руках) handstand
Сті́йка, -ки, -ці; сті́йки, сті́йок