Значение слова "НАШЕПТ" найдено в 10 источниках

НАШЕПТ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

НА́ШЕПТ, у, ч.

1. Що-небудь нашептане, наговорене; нашіптувані слова.

– То як ми будемо жити? В злагоді чи підуть на тебе різні нашепти і заяви: про падіж коней і про те, що ти не ореш, не сієш і що в борги по вуха заліз? (М. Стельмах);

– Свинопаси, ледарі, нестямуща голото! Завтра головна розправа з нашим відвічним ворогом, а ви на ворожі нашепти вуха наставляєте? (А. Чайковський).

2. етн. Чаклунські замовляння на якомусь предметі, а також самий предмет, на якому їх здійснюють.

Не хотів він брати відьомського нашепту.., та взяв нехотя, бо нечиста сила, як бачите, взяла гору (Ганна Барвінок).


найдено в "Російсько-українському словнику (Української академії наук)"
1) (действие) - см. Нашёптывание и Нашептание; 2) нашепт (-ту), шепіт (-поту). [Завидливий нашепт (Куліш)]. -ты - нашепти, шепоти и шепти (-тів). [А про що ви шепоти ведете з наймичкою? (Сам.). Баб'ячі шепти (Черкащ.). «Коли-б так пошептати…» - «Ну, матінко, не помогли-б ті шепти» (Л. Укр.)].
найдено в "Українсько-польському словнику"

[naszept]

ч.

podszept


найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

Те саме, що нашіптування.



найдено в "Словнику синонімів Караванського"
намова, наговір, донос; (знахуря) нашіптування.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

На́шепт, -ту; -шепти, -тів


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
на́шепт іменник чоловічого роду
найдено в "Українсько-російському словнику"
этн. наговор
T: 37