амфіма́кр
• амфімакр
(грец. 'αμφίμακρος, букв. — довгий з обох боків)
, кретик — в античному віршуванні стопа з п'яти мор, що складається з довгого, короткого і довгого складів (схема U — U U U — U). В силабо-тонічному віршуванні А. інколи умовно називають стопу дактиля або анапеста з надсхемним наголосом ( -'- U -'- ): "Сонце краще горить — серединою дня" (А. Малишко). Тут в 1-й стопі надсхемний наголос на першому складі.
М. Л. Гаспаров.
АМФІМА́КР, а, ч., літ.
В античному віршуванні – трискладовий віршовий розмір, стопа якого складається з двох довгих складів та одного короткого між ними.
-а, ч.
В античній метриці – віршований розмір з трискладовою стопою, що має два довгі склади і один короткий всередині.