НАПОЗИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чого і без прям. дод., розм.
Те саме, що напозича́ти 1.
– Батько напозичався в пана грошей на одробіток, насилу настачає хліба на сім'ю (І. Нечуй-Левицький);
За п'ять років напозичалась моя Марія, з двома дітьми бідуючи по наймах без чоловіка, – дай боже, щоб за десять ми розплатилися (І. Муратов).
-аюся, -аєшся, док., чого і без додатка, розм.
Те саме, що напозичати 1).