РУ́ХАТИСЯ (про тіло та його частини — перебувати в русі), ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, РУША́ТИСЯ розм.; МІ́РЯТИ, ПЛУ́ТАТИСЯ розм. (про ноги, язик). — Док.: рушитися, поворуши́тися, поворухну́тися, пору́шитися. Звідти він.. бачить, як по шибці, мов у поганому сні, рухається чиясь шапка і рука (М. Стельмах); Здавалося, що в його роті ледве ворушився опухлий, набряклий язик (О. Донченко); Уста його раз у раз порушувалися (І. Франко); Руки її швидко рушалися, працюючи голкою (І. Франко); Інспектор усе міряв та міряв клас довгими ногами (Дніпрова Чайка); Язик його починав плутатись, голова крутилась (І. Микитенко).
ПОВОРУХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
Однокр. до поворуши́тися.
Чоловік усе сидить, не оглянеться й не поворухнеться (О. Стороженко);
Повітря ані поворухнеться (Панас Мирний);
Я спробував поворухнутись і відчув у всьому тілі непереможну втому й біль (Л. Смілянський).
-нуся, -нешся, док.
Однокр. до поворушитися.
недок. поворушитися, док. поворухнутися
to stir
Пакратацца