РЕП

РЕП

[< англ. rap - удар, стук; repetition - повторение, заучивание наизусть] - муз. стиль популярной на дискотеках (ДИСКОТЕКА) эстрадно-танцевальной музыки; характеризуется тем, что поются, декламируются или скандируются ритмические стихи в сопровождении ударника или синтезатора; исполняется с 70-х годов XX в.

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.

РЕП, у, ч., муз.

Ритмічна мізика, під яку виконується римований речитатив;

// у знач. прикм. Який має ознаки такаго стилю.

Постмодернізм у польській поезії – це, з одного боку, поєднання ліризму з музикою поп і реп, а з іншого – відкритість до .. голосів, які долинають із масової культури (із журн.).

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): РЕП;
• ∧ суффикс (0): -
• ⏰ окончание (0): -

Течія у рок-музиці; виникла в кінці 70-х XX ст., запровадила замість співу дуже ритмізовану, швидку мелодекламацію на тлі відповідно підібраної або спеціально скомпонованої музики.

(музичний стиль) rap