ПОНАХО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., що.
Наховати багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Під однією діжкою два куски сала знайшла, під другою – пшона вузлик, – мабуть, невісточка понаховувала, щоб до матері однести (Сл. Б. Грінченка).
Дієприслівникова форма: понаховувавши
-ую, -уєш, док., перех.
Наховати багато чого-небудь, у багатьох місцях.