КЛОНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що, біол.
1. Здійснювати біологічне копіювання рослин, тварин методами генної інженерії.
Відомий шотландський учений Вілмут клонував вівцю Доллі шляхом перенесення ядра соматичної клітини в яйцеклітину (з навч. літ.);
Науковці Південної Кореї перші у світі клонували людські ембріони й вилучили з них стовбурові клітини (із журн.).
2. інформ. Створювати клон (у 2 знач.) шляхом копіювання якоїсь системи.
Якщо магнітну або штрихову картку хтось украде, підробить, клонує, то у її власника виникнуть труднощі (із журн.);
Останнім часом значно зросла кількість хакерських атак, під час яких шахраї клонують секретну інформацію (з газ.);
У сервісному центрі можна попередньо клонувати жорсткий диск та відформатувати його (з мови реклами).
3. перен. Створювати клон (у 3 знач.).
На сучасному автомобільному ринку деякі машинобудівні компанії можуть клонувати моделі інших виробників (із журн.).
[kłonuwaty]
дієсл.
klonować
-ую, -уєш, недок.
Здійснювати клонування.
To clone