СОТНЯ, 1) обществ, и воен. организация у германцев в период перехода от первобытнообщинного строя к феодализму. Нар. собрания С. под председательством выборного сотника решали суд., адм. и др. вопросы; по С. выставлялось воен. ополчение герм, племён и племенных союзов. В странах континентальной Европы исчезли в процессе феодализации; в Англии были постепенно подчинены королев, власти в лице её представителя - бейлифа и в качестве адм.-терр. единицы [неск. С. (hundred) составляли графство (shire)] с ограниченными адм.-полицейскими функциями сохранялись до кон. 19 в. 2) Войсковое подразделение в др.-рус. войске; С. существовали в 16-17 вв. в стрелецких полках. 3) Войсковое подразделение в казачьих частях дореволюц. России, соответствовавшее эскадрону в регулярной кавалерии. 4) Воен. и адм.-терр. единица на Украине в 16-18 вв. Появилась в связи с образованием войска реестровых казаков и составляла часть полка. Во время Освободит, войны укр. народа 1648-54 полковое и сотенное устройство было распространено на всю Украину. С. наз. по месту, где находились сотенные учреждения. В полку было от 7 до 20 С. различной численности (от нескольких десятков до нескольких сотен чел.). Во главе С. стоял сотник. 5) Рус. ср.-век. сословно-корпоративные организации в И- 18 вв.; см. Сотни купеческие и Сотни посадские.
СО́ТНЯ, і, ж.
1. Сто якихось одиниць, предметів, людей і т. ін.
Де один панує, там сотня бідує (прислів'я);
Сем'я [сім'я] моя щодень росла І вже до сотні доростала (Т. Шевченко);
Був місяць січень чи лютий, море замерзло на сотню метрів (Ю. Яновський);
// розм. Сто грошових одиниць.
Прийшлося [Грицькові] під осінь лічити заробітки, тільки сотню й налічив! (Панас Мирний);
– Кажи, Романе, по-божому, що візьмеш на рік від сотні? – обернувсь Семен до брата (М. Коцюбинський);
Кожну сотню Макшеєв перев'язував ниткою (З. Тулуб);
// розм. Грошовий знак вартістю в сто карбованців.
2. тільки мн. Дуже велика кількість, безліч кого-, чого-небудь.
Сотні ніг ступали в одно місце, і там вибивався великий слід (Г. Хоткевич);
На довгих стелажах, прикрашених квітами, красувалися сотні сортів його [Мічуріна] гібридів (О. Довженко).
3. Військова одиниця у давньоруському війську.
Кінні дружини і полки пішців складалися з окремих одиниць – десятків, сотень (А. Хижняк).
4. На Україні в 2-й пол. XVI–XVIII ст. – адміністративно-територіальна та військова одиниця; складова частина полку очолювана сотником.
Полк ділився на сотні. На чолі сотні стояв сотник, якого обирало козацьке населення полку або призначав гетьман, а іноді й полковник (з наук. літ.);
Як грянуть [полки козацькі], сотнями ударять, Перед себе списи наставлять, То мов мітлою все метуть (І. Котляревський);
По вулицях і на майдані .. тільки вартові по сотнях перекидалися окремими словами (Іван Ле).
5. Військова одиниця в реєстровому козацькому війську.
6. У давній Русі, в Росії й на Україні – станові організації.
Ремісничі сотні простували через Соборний майдан (О. Ільченко);
Сотні купецькі;
Сотні посадські.
7. Військова одиниця в козацьких військах дореволюційної Росії, що дорівнювала ескадрону або роті.
З самого досвіту хлопці вартують біля казарми, вивчають розпорядок дня кінної сотні полуботківців (А. Головко);
Ми їх застукали, сотню гайдамацького полку імені його світлості гетьмана Скоропадського (Ю. Яновський);
// У період громадянської війни та в перші роки Радянської влади – підрозділ у складі військ червоного козацтва.
(1) Чо́рні со́тні, іст. – назва реакційно-монархістських банд озброєних погромників, що діяли в Росії в період революції 1905–1907 рр.
БЕ́ЗЛІЧ (дуже велика кількість кого-, чого-небудь), БЕ́ЗЛІК рідше, КУ́ПА підсил. розм., РІЙ підсил. розм., СОНМ підсил. книжн., СО́НМИЩЕ підсил. книжн., ТЬМА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМУ́ЩА підсил. розм., ХМА́РА підсил. розм., ТЬМА-ТЬМЕ́ННА підсил. рідше; ГИ́БЕЛЬ підсил. розм., МА́СА підсил. розм., МО́РЕ підсил., розм., СИ́ЛА підсил. розм., СИ́ЛА-СИЛЕ́ННА підсил. розм., НА́ТОВП розм. рідше (не тільки кількість, а й обсяг, міра і т. ін.); ЛЕГІО́Н підсил. (звичайно про людей і взагалі живі істоти); МІЛЬЙО́Н перев. мн., підсил., МІЛЬЯ́РД перев. мн., підсил., МІРІА́ДИ мн., підсил. книжн., СО́ТНЯ перев. мн., підсил., ТИ́СЯЧА перев. мн., підсил. (звичайно про суцільні маси людей та конкретних предметів); ПОЛКИ́ мн., підсил. (про людей); ПО́ЛЧИЩЕ перев. мн., підсил. (про людей — при негативному ставленні); ЛІС підсил. (про предмети, що височіють над чим-небудь). Крізь відчинені вікна струмував мішаний різкий дух безлічі його улюблених квітів (Л. Смілянський); — Бачу я навкруг велику землю, багато племен і родів, що прожили безлік віків, перемогли ворогів, збудували городи́... (С. Скляренко); Повернулися (Сердюки) незабаром з купою практичних новин, пожвавілі (О. Гончар); Рій думок, тривожні запитання лізли в голову (І. Ле); Цілий сонм діловодів, рахівників сновиґав з цими паперами (І. Ле); — Клевета! Ябеда! — загукали кругом (пани) — ..Хіба можна так виражатись: "організованная шайка", "сонмище кріпосників"? Хіба можна? (Панас Мирний); — Взагалі останнім часом (під час окупації), — ти помітила? — в місті наплодилася тьма всяких ворожок і ворожбитів, — невесело говорив Серьожка (О. Гончар); Зрідка сумує зачахла вільха на низині, а то все сосни, тьма-тьмуща (В. Земляк); Ходить (Олімпія) гордо, холодно, насмішливо серед тої хмари лиць, під градом палких, закоханих поглядів (І. Франко); Звірини в Карпатах водилося тьма-тьменна (І. Чендей); Дим, гибель димів кучерявих, будівлі — ..все цеє зливалось у якусь чудову гармонію (Грицько Григоренко); Маса вражень, що звалилась так несподівано цього вечора на його голову, гнула своїм тягарем додолу (В. Гжицький); Сила роботи у мене перед земським зібранням (М. Коцюбинський); В тій хвилі пані Грозицька, незважаючи на натовп праці, встала зі свого крісла, підійшла до Целі (І. Франко); — Я дивлюся на це не так песимістично. Адже ці "трудні" (про вихованців спецшколи), прикрі, нестерпні, вони все ж тільки винятки серед легіонів наших славних школярчат (О. Гончар); Ми — тільки крешемо іскри, Спалахують мільярди "ми" (В. Еллан); Вогні-вогні, міріади вогнів у вікнах (І. Волошин); Одно нещастя потягло за собою сотню других (Г. Хоткевич); Тисячі голосів, безліч звуків зливаються в гарячий, розморений, одурманюючий гул.. (О. Гончар); Гітлер кинув на нашу землю полчища сповнених зненависті до нас розлючених звірів (О. Довженко); Ліс рук виріс над натовпом (Ю. Збанацький). — Пор. 1. бага́то.
СТО (кількість із 100 одиниць), СО́ТНЯ, СО́ТКА.