ШУ́БКА, и, ж.
1. Зменш.-пестл. до шу́ба¹ 1; коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча).
Двері відхиляються, і вбігає Катя Толстая. Вона в ошатній сукні, поверх якої накинута шубка (І. Кочерга);
Навкруги Москва шуміла; школярів трамвай повіз. Шубка в Лени тепла, біла, шапка з вушками униз (П. Тичина).
2. Зменш.-пестл. до шу́ба¹ 2.
У кротихи Любий кротик – Чорна шубка, Чорний ротик – Розлінився В самий край: Не виходить Навіть в гай (М. Стельмах);
Шастає вона [білка] по заростях ще в рудувато-червоній шубці, але незабаром змінить своє літнє вбрання на зимове (з газ.).
ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Усі посли, по московському звичаю, з бородами, у парчевих соболевих турських шубах (П. Куліш); Вийшла людина. Широкі плечі Їй покривала тепла доха (М. Шеремет); Юзя лежала укрита двома ковдрами і хутром, вся посиніла від холоду (Леся Українка); Стара Люборацька раз збиралась до міста: треба було Орисі футро справити (А. Свидницький); Вітер з опівночі, сніг і вишина. Сині, сині очі, шубка хутряна (В. Сосюра); Надіну хутрянку, вийду, сядемо в садочку та й просидимо цілу ніч (Словник Б. Грінченка); Мала (Люся) намір тепер улітку купити по дешевій ціні зимове футерко для Влодка (Ірина Вільде).
-и, ж.
1) Зменш.-пестл. до шуба 1); коротка і легка шуба (перев. жіноча або дитяча).
2) Зменш.-пестл. до шуба 2).
[szubka]
ж.
futerko, szubka
див. кожух
• kožíšek