БОРОРО
БОРОРО, индейское племя в Вост. Бразилии. Живёт на Ю. штата Мату-Гросу. Язык Б. одни исследователи включают в группу языков же (жес), другие считают изолированным. Хозяйство Б. сочетало земледелие, охоту и рыболовство. В быту сохранялись пережитки материнско-родовых отношений. В 19 в. значит, часть Б. была истреблена бразильскими колонистами или смешалась с ними. Большая часть Фставшихся (данных о численности нет) была размещена по резервациям.
Лит.: Штейнен К., Среди первобытных народов Бразилии, пер. с нем., 3 изд., [М.], 1935.
БОРОРО́, невідм.
1. с. Індіанське плем'я, яке живе в Болівії та на сході Бразилії.
Більша частина племені бороро вимерла між 1880 і 1910 роками (з наук.-попул. літ.);
З початку XX ст. серед східних бороро працюють місіонери, але в деяких поселеннях зберігаються основні елементи традиційної соціальної організації, головні ритуали та міфологія (з наук.-попул. літ.);
Індіанці племені бороро вірять, що той, хто з’їсть маїс до його благословіння знахарем, неминуче помре (із журн.).
2. ж. Мова цього народу, що належить до індіанських мов.
|
Индеец бороро. бороро́ (bororó), индейское племя в Бразилии, говорящее на языке семьи же. В прошлом занимало центральную часть современного штата Мату-Гросу. Численность Б. уменьшилась со второй половины XIX в. в несколько раз и составляет около 700-800 человек (1970), живущих в посёлках, главным образом в муниципалитете Левержер. Основное занятие - охота, рыболовство, собирательство.
В селении бороро. |
невідм., с.
Індіанське плем'я на сході Бразилії.