ЛІЗГО́ЛЬД, у, ч.
Форма земельної оренди в середньовічній Англії.
Поширився перехід копігольду на лізгольд – короткотермінове користування землею (з наук. літ.);
Лізгольд почав розвиватися в пізнє середньовіччя, коли з ліквідацією панського заорювання лорди манору стали практикувати здавання в оренду свого домена (з навч. літ.).
-у, ч.
1) Форма земельної оренди у середньовічній Англії.
2) Володіння на правах оренди; орендована власність.