ПОГРЕБОВИЙ

ПОГРЕБО́ВИЙ, а, е, заст., рідко.

Стос. до погребу.

Про неволю плаче й голосить і тужить до болю голос сумний, не вважа на слова, плач погребовий слова по-крива... (Леся Українка);

Погребова почесть почалася другого дня надвечір (С. Скляренко);

// Який здійснює, організовує погреб.

Погребове товариство.

ПОХОРО́ННИЙ, ПОХОВА́ЛЬНИЙ, ТРА́УРНИЙ, ПОГРЕБО́ВИЙ, ПОГРЕ́БНИЙ, ПОГРЕБА́ЛЬНИЙ заст. Поволечки ступають сиві коні, У возі похоронному йдучи (Д. Павличко); Згідно із скіфським поховальним обрядом кожний курган ставав родинною усипальницею (з журналу); Потім був траурний мітинг. Над могилою, над розкритою труною (А. Дімаров); Погребовий спів заводить віла (Леся Українка); Хай душі, що повні і смутку, і сліз, В погребную пісню зіллються (О. Олесь); Звеліли (партизани) просунути під труни довгі погребальні рушники і підняли свої гвинтівки (І. Микитенко). — Пор. по́хорон.