ПЕРЕВ'ЯЗУВАТИ

ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕВ'ЯЗА́ТИ, яжу́, я́жеш, док., кого, що.

1. Обгортаючи або обмотуючи що-небудь, стягувати і зав'язувати вузлом мотузку, ремінь і т. ін.

Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська);

Один із службовців взяв Асуара за праву руку і повів до крісла .. Асуар сів. Люди .. почали перев'язувати ременями його груди, прикріплювати його руки й ноги (Мирослав Ірчан);

Він уже в перші дні війни перев'язав шпагатом свої математичні конспекти, відклавши їх до кращих часів (О. Гончар);

// Обвивати що-небудь, зав'язуючи стрічку, шнурок і т. ін. як прикрасу.

Заплітала [Франка] собі косу, перев'язувала її червоною стрічкою (С. Чорнобривець);

Задерихвіст перев'язав чорну шапку червоним поясом (І. Нечуй-Левицький).

2. Накладати пов'язку на хвору, поранену частину тіла.

[Тірца:] Страждаєш, брате? Рана все горить? Дай я перев'яжу, то легше стане (Леся Українка);

У хвилину затишшя перев'язали товариш товаришеві рани (Ю. Яновський);

// Робити кому-небудь перев'язку (у 4 знач.).

Під шаленим вогнем ворога Ніна Матвіївна Бурилова перев'язує поранених, подає їм першу допомогу (Я. Качура);

– Поранили його. Мучиться, бідолаха. Я перев'язав його... (І. Цюпа).

3. Розв'язавши, зав'язувати, обв'язувати і т. ін. ще раз, повторно або заново, по-іншому.

Заспокоювала її Лукія, перев'язуючи хустку, що все сповзала на потилицю (В. Кучер);

Одарка стала перед .. дзеркалом і перев'язала собі наново хустку на голові (І. Нечуй-Левицький);

– Маринко, – важко зітхнув [Григорій], перев'язав кісничка, – може, поїдемо в місто? (Ю. Мушкетик);

// рідко. Розкутавши, закутувати, сповивати ще раз, повторно або заново, по-іншому.

– Та [Параска] нечисто держить [дитину] так, хоч би таки коли скупала, перев'язала сама (Панас Мирний).

4. Зв'язувати мотузкою і т. ін. все, багато чого-небудь або всіх, багатьох, по черзі.

Обійшов Тарас хатини божі І ченців усіх перев'язав (В. Сосюра).

5. буд. Робити перев'язь (у 1 знач.).

Перев'язувати кладку.

(1) Перев'я́зувати / перев'яза́ти молодо́го (старості́в) – обвивати рушником через плече молодого, старостів у знак згоди на шлюб.

Тато наказав вийняти рушники й хустку, і Катруся перев'язала ними старостів і молодого (О. Іваненко).

ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.: обв'яза́ти, перев'яза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), підпереза́ти, ув'яза́ти (вв'яза́ти), пов'яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув'язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов'язати галстук. — Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.

ПЕРЕВ'ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ'ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИ діал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). — Док.: перев'язати, пов'язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев'язувала рани (С. Скляренко); Ніжно, мов сестра, рану пов'язала (дівчина) (пісня); Маруся перевиває його рани (І. Франко); Вона розрізала рукав і бинтувала руку (Ю. Смолич); Дістав (Лаврін) із сумки марлю й забинтував собі руку (О. Донченко).

I [perew'jazuwaty]

дієсл.

opatrywać (рану)

II [perew'jazuwaty]

дієсл.

bandażować

недок. перев'язувати, док. перев'язати

1) (рану тощо) to bind, to bandage, to dress; (кровоносні судини) to ligature

2) (зв'язувати мотузкою тощо) to tie up; to cord

3) (заново) to tie up again (anew)

【未】

1) 包扎, 给…裹伤

2) (整个地和从各面绕着) 捆上﹑ 捆结实; 捆上(许多或全部)

3) 重新捆上

4) 重新编织

(рану) завивати, завинути, позавивати, обвивати, обвинути, обвити, перевивати, перевити, перевинути, поперевивати

Binda