ПЕРЕПРІВАТИ

ПЕРЕПРІВА́ТИ, а́є, недок., ПЕРЕПРІ́ТИ, і́є, док.

1. Псуватися від сирості та тепла.

Я .. побачив, що його [куща] корені сплелися у міцний вузол. Одні корінці .. відмирали, перепрівали, інші виростали (А. Хорунжий);

Восени, коли гній як слід перепріє, ми безпосередньо перед оранкою на зяб вивозимо його на поле (з наук. літ.).

2. Псуватися від довгого вживання, дії чогось.

Онучі перепріли від поту;

Матраци на ліжках перепріли;

// розм. Запалюватися від поту, бруду, надмірного тепла (про шкіру).

Пальці на нозі перепріли.

3. Псуватися, втрачати смак від занадто довгого варіння на повільному вогні.

– І страва перепріває та перестоїть в печі, – думала вона. – Лихо йому з чужою роботою! За нею і шматка хліба не з'їсть саме в час (І. Нечуй-Левицький);

[Левко:] Об казна-чім турбуєшся. Краще б гляділа, щоб там у печі не перепріло що та не задимилось (М. Кропивницький).

недок. перепрівати, док. перепріти

1) (у печі) to stew to excess

2) (про листя) to rot