ПИВОВА́РНИК

ПИВОВА́РНИК, а, ч., розм. Те саме, що пивова́р. — Побіжу до знакомого пивоварника, чи не позичить діжечки (Вовчок, VI, 1956, 289). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 350.