БОЛІЛЬНИК — УБОЛІВАЛЬНИК.

Ці слова із розмовного стилю не так давно перейшли до сфери загальновживаних і зафіксованих у словниках. Їх спільне значення «особа, яка хвилюється, переживає за кого-, що-небудь». Іменник болільник, як правило, пов’язаний із спортивними темами і «позначений у словниках ремаркою «розмовне»; уболівальник може характеризувати особу і не причетну до спорту, напр.: уболівальник за природу, уболівальник за культуру, мову, проте останнім часом він переважає і в спортивній сфері — у газетних інформаціях уживається сполучення спортивний уболівальник, футбольний уболівальник та ін.
Серед прикметникових утворень від названих іменників — болільницький, уболівальницький — більшою активністю і закріпленістю за спортивною сферою характеризується перший, хоч і має відчутне розмовне забарвлення. А от дієслова боліти і вболівати, від яких утворені самі іменники і співвідносні прикметники, своєю стилістичною маркованістю чітко вказують на те, що коректнішими є словоформи уболівальник — уболівальницький, оскільки літературна норма — словосполучення уболівати за кого-, що-небудь.
Отже, рекомендуємо надавати перевагу словам уболівальник, уболівальницький, зокрема, й у текстах спортивної тематики.