БЕЗЦЕРЕМО́ННО.
Присл. до безцеремо́нний.
Вона взяла мене безцеремонно під руку, і ми пішли алеєю до моєї хати! (О. Кобилянська);
Майя безцеремонно закинула на його [анарха] шию свою руку (М. Хвильовий);
Шухновський безцеремонно дістав товстими пальцями ще дві грудки [цукру], опустив у мою склянку (Ю. Збанацький);
Камені мовби ремствують, що вода з ними так безцеремонно обходиться, жбурляє їх із боку на бік (із журн.).
[bezceremonno]
присл.
chamsko, bezceremonialnie
Unceremoniously, familiarly
це безцеремонно — that is too free and easy; that is too familiar, that is unceremonious
Присл. до безцеремонний.